Методична робота

1.Зустріч з працівником міліції. Бесіда на тему: «Дорожні знаки знаємо – безпеку оминаємо»

1.Заняття на тему: «Вогник хай творить лиш тільки добро»
2.Гра «Вогонь і вода»
3.Дослід з вогнем « Дослід нам відкриє таємницю: не лише води вогонь боїться »

Дидактична гра «У грі цікавій зможе кожний,      опанувати правила дорожні»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ

« ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

  Безпека дитини – в наших руках
 

Найвища цінність суспільства – людина, її життя і здоров’я. Оскільки основи мислення закладаються у дитини в сім’ї, «материнська школа» повинна сформувати у дитини перші уявлення про навколишній світ і місце людини в цьому світі. Необхідно зауважити, що з кожним роком збільшується кількість факторів, що негативно впливають на життя і здоров’я людини. 
   Виховання в сім’ї залежить від загальної культури батьків, яким гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.
  Наступною ланкою в системі виховання дитини з основ безпеки життєдіяльності стають дошкільні заклади (див. табл. №1): дитячий садок, приватний вихователь. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малят та дошкільнят, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню навколишнього середовища і місця людини в ньому. В цей період свого життя дитина повинна засвоїти елементарні знання з безпеки життєдіяльності.
  Виховання дітей відбувається в процесі ігрової діяльності, читання художньої літератури: міфів, казок, перегляді дитячих кіно- і діафільмів, теле- і радіопередач, проведення дитячих конкурсів і фестивалів, екскурсій на природу з урахуванням вікових потреб та можливостей вихованців.
   Ефективність дошкільного виховання залежить від спільних дій сім’ї і дитячих дошкільних закладів.
   Починаючи з того моменту, як дитина робить перші кроки, вона зазнає впливу небезпечних факторів. Небезпеки підстерігають дитину практично на кожному кроці – удома небезпека йде від електричних, газових приладів, пустощів із сірниками, на вулиці – необережність на дорозі, використання піротехнічних, вибухонебезпечних предметів і т.ін. може призвести до біди.
    Брак життєвого досвіду, беззахисність і невміння діяти в критичних ситуаціях робить дитину уразливою в усіх відношеннях. Тому про те, як діяти у тій або іншій проблемній ситуації, дитині повинні пояснити батьки і вихователі. 
   Щорічно за ініціативою Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у всіх дитячих навчальних закладах, загальноосвітніх школах проводиться цілий комплекс заходів, направлених на попередження травматизму і загибелі дітей.
 

1. ПІДГОТОВКА, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»         В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

   Однією з форм профілактичної роботи серед дітей є проведення «Тижня безпеки дитини» і «Дня цивільного захисту». Увагу дітей в цей період треба направляти на вивчення правил безпеки і правил поведінки в різних надзвичайних ситуаціях. Педагогічні колективи спільно з представниками МНС організують і проводять відкриті уроки, заняття з тематики безпеки дитини, батьківські збори з питань попередження дитячого травматизму і загибелі. З дітьми відпрацьовуються практичні дії в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проводяться конкурси, вікторини на знання правил безпечної поведінки. Діти набувають навички надання першої медичної допомоги травмованим і потерпілим.
   Кожній дитині необхідно дати знання основних методів захисту від можливих надзвичайних ситуацій, навчити правилам безпечної життєдіяльності.
   Навчально-виховна робота у дошкільних навчальних закладах з питань забезпечення мінімально необхідного рівня компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях, проводиться за програмою «Тижня безпеки дитини», підсумком якої є проведення міських, районних та обласних оглядів-конкурсів серед дошкільних закладів на кращий стан організаційної, практичної, навчально-виховної роботи з питань захисту життя і здоров’я дітей від надзвичайних ситуацій.
 

Нормативно-правове забезпечення  організації та проведення

"Тижня безпеки дитини"

1. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 р. № 1859-VI.

2. Закон України «Про цивільну оборону України» від 3.02.1993 р. № 2974-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000 р. №1809-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

7.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12.03.2003 р. № 305.

8. Наказ МОН України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру» від 17.01.2002 р. №27.
 

9. Положення про функціональну підсистему “Освіта і наука України“ Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.09 №814 (п. 38).

10.Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми навчання працівників органів управління освіти і науки, навчальних закладів, установ, організацій і підприємств галузі» від 17.01.2002 р. № 28.

11. Наказ МНС України «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 23.04.2001р. № 97

12.Наказ Начальника штабу цивільної оборони України та Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про підготовку та проведення Дня цивільної оборони в загальноосвітній школі та Положення по підготовку та проведення Тижня безпеки дитини в дошкільному навчальному закладі» від 19.05.1995 р. № 143/179.

13.Наказ районного (міського) управління (відділу) освіти «Про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах.

14.Осипенко С.І. Методичні рекомендації по проведенню Тижня безпеки дитини у дошкільних закладах освіти//газета “Рятувальник“ від 12 травня 2000 р. - № 19.

Перелік документів в ДНЗ з підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини»:

1). Наказ (витяг) директора (завідувача) закладу «Про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини».

2). План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» у закладі.

3). Графік проведення «Тижня безпеки дитини».

 Мета проведення «Тижня безпеки дитини»:
 

• поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;
• удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників щодо формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя:
• пропаганда здорового та безпечного способу життя серед дітей та батьків;
• інтеграція суспільного та родинного виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини;
• пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання та організації заходів з безпеки життєдіяльності.

Завдання проведення «Тижня безпеки дитини»:
 

• вироблення у дітей дошкільного віку умінь та навичок щодо захисту свого життя і здоров'я під час НС;
• формування і розвиток у дітей ініціативи та кмітливості, взаємної виручки тощо;
•  удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів з питань захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій;
• поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності та норм поведінки дітей під час НС;
• пропагування передового досвіду педагогічних працівників з питань організації та здійснення навчально-виховної роботи щодо захисту дітей від наслідків надзвичайних ситуацій.
  
  
   

2.ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

2.1.РОЗРОБКА НАКАЗУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ» (див. Додаток № 6)
Розроблення констатуючої частини наказу
В констатуючій частині наказу відображаються:
 

• підстава для проведення «Тижня безпеки дитини»; 
• строк проведення «Тижня безпеки дитини»;
• завдання для різних груп учасників;
• місце проведення;
• строк готовності до «Тижня безпеки дитини».

Підстава для проведення «Тижня безпеки дитини»
 

1.Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ (ст. 33).

2.Наказ МНС України від 23.04.2001 № 97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (пункт 4.4).

3.Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814 (ст. 24-25).

4.Наказ керівника дошкільного закладу освіти «Про підсумки підготовки з цивільного захисту за минулий рік і постановка завдань на наступний рік».

Строк проведення «Тижня безпеки дитини» 
Строк проведення «Тижня безпеки дитини» визначається в наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про підсумки підготовки з цивільного захисту за минулий рік і постановка завдань на наступний рік».

Завдання для різних груп учасників «Тижня безпеки дитини»:
Завдання визначаються для наступних груп учасників: 
- керівного складу дошкільного навчального закладу;
- командно-начальницького та особового складу позаштатних формувань;
- працівників, які не входять до позаштатних формувань;
- вихованців дошкільного навчального закладу.

Завдання:
для керівного складу:
1. Набути практичних навичок в організаторській роботі з якісного проведення «Тижня безпеки дитини».
2. Навчитись швидко приймати обґрунтовані рішення при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації.

для командно-начальницького та особового складу позаштатних формувань:
1. Навчитись ефективно керувати особовим складом формування при виконанні завдань за призначенням.
2. Навчити особовий склад позаштатних формувань практично виконувати свої функціональні обов’язки при виконанні завдань за призначенням.

для працівників, які не входять до позаштатних формувань:
1. Поліпшити якість навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту у надзвичайних ситуаціях.
2. Удосконалити теоретичні знання і практичні навички з питань захисту та дій в умовах надзвичайної ситуації.

для вихованців дошкільного навчального закладу:
1. Навчитись правильному поводженню в небезпечних ситуаціях (на вулиці, в міському транспорті, при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодії з небезпечними тваринами і отруйними рослинами тощо).

 Місце проведення
Місце проведення «Тижня безпеки дитини» визначається керівником дошкільного навчального закладу з урахуванням навчальних цілей, складу учасників, навчально-матеріальної бази дошкільного закладу. 
 Строк готовності до «Тижня безпеки дитини»
Строк готовності до «Тижня безпеки дитини» визначає його керівник.
Розроблення розпорядчої частини наказу
В розпорядчій частині вказуються:
          керівник «Тижня безпеки дитини», склад учасників;

• організація управління і зв’язку;
• порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» керівного складу дошкільного навчального закладу, командно-начальницького і особового складу формувань, працівників, які не входять до формувань, вихованців дошкільного навчального закладу;
• підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» майна і матеріалів;
• порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні «Тижня безпеки дитини», навчально-матеріальної бази, сил та засобів, що виділяються для цього;
• відповідальні виконавці;
• заходи безпеки при проведенні «Тижня безпеки дитини».

Керівник «Тижня безпеки дитини», склад учасників 
Керівником «Тижня безпеки дитини» є керівник дошкільного навчального закладу. Склад учасників визначається керівником дошкільного навчального закладу. 

 Організація управління і зв’язку
Управління під час проведення «Тижня безпеки дитини» здійснюється керівником дошкільного навчального закладу шляхом обходу місць проведення заходів, а також через підлеглих осіб. Зв'язок здійснюється через посильних або за допомогою засобів мобільного зв’язку. 

 Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» груп учасників
Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» керівного складу дошкільного навчального закладу:
 

• проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері цивільного захисту;
• участь керівного складу в навчально-методичних зборах з підведення підсумків з цивільного захисту за минулий рік і постановці завдань на наступний рік;
• самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» командно-начальницького складу формувань:
 

• проходження навчання на міських курсах;
• проведення занять з особовим складом позаштатних формувань за тематикою спеціальної підготовки;
• самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» особового складу формувань:
 

• підготовка в навчальних групах у дошкільному навчальному закладі за тематикою спеціальної підготовки;
• самостійна підготовка з цивільного захисту. 

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» працівників, які не входять до формувань:
 

• на планових заняттях у навчальних групах у дошкільному навчальному закладі за тематикою загальної підготовки;
• самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» вихованців дошкільного навчального закладу:
 

• при проведенні занять з вихованцями за тематикою обласної програми «Основи безпеки дітей дошкільного віку» протягом року.

 Підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» майна і матеріалів. Порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні

«Тижня безпеки дитини»
Підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» навчально-матеріальної бази, порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні «Тижня безпеки дитини», відповідальні виконавці визначаються рішенням керівника дошкільного навчального закладу з урахуванням структури, чисельності працівників, вихованців. 

 

2.2. РОЗРОБКА ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ   ДИТИНИ»
  План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» є основним навчально-методичним документом, який визначає порядок проведення «Тижня безпеки дитини».
   При розробці плану підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» основну увагу треба приділити відпрацюванню його етапів та навчальних питань, проведенню практичних заходів на різних етапах у відповідних умовах обстановки і визначенню часу для їх відпрацювання.
   «Тиждень безпеки дитини» проводиться на території дошкільного навчального закладу з максимальним використанням навчально-матеріальної бази цивільного захисту за планом проведення, який включає: 

• підготовчий період;
• проведення «Тижня безпеки дитини»;
• підбиття підсумків «Тижня безпеки дитини».

   План розробляється групою управління і затверджується керівником «Тижня безпеки дитини» не пізніше, ніж за місяць до його початку.
   Підготовлений варіант загального плану розглядається та уточнюється на педагогічній нараді дошкільного навчального закладу.
   Розробка та реалізація плану підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» не носить суворо регламентованого характеру, а залежить від місцевих умов, традицій, природно техногенних особливостей території та рівня педагогічної роботи дошкільного закладу, професіонального досвіду, творчих здібностей вихователів та підготовленості дітей. 

 Підготовчий період
У розділі «Підготовчий період» зазначаються заходи з підготовки «Тижня безпеки дитини», а саме:

• вивчення адміністрацією дошкільного навчального закладу і вихователями нормативних документів Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України щодо підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини»;
• проведення занять з вихованцями за тематикою обласної програми «Основи безпеки дітей дошкільного віку»;
• проведення педагогічної ради з порядком денним «Про стан цивільного захисту в дошкільному навчальному закладі і завдання педагогічного колективу з підготовки «Тижня безпеки дитини»;
• інструкторсько-методичне заняття з членами комісії з вивчення методичних рекомендацій по проведенню «Тижня безпеки дитини» у дошкільних навчальних закладах;
• визначення складу учасників (гостей), які залучаються (запрошуються) для підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини», призначення осіб, відповідальних за їх зустріч і супроводження;
• відпрацювання порядку і послідовності (сценарію) «Тижня безпеки дитини» з членами комісії з оцінки дій постійного складу та вихованців, організації змагань, естафет і конкурсів;
• проведення занять у навчальних групах за програмою загальної підготовки, вивчення інструкції із заходів безпеки тощо;
• перевірка і підготовка майна цивільного захисту, що буде використовуватись під час проведення «Тижня безпеки дитини»;
• виготовлення найпростіших засобів захисту органів дихання, підготовка матеріалу для проведення практичних заходів;
• організація і перевірка засобів протипожежного захисту;
• організація та проведення заходів з пропаганди цивільного захисту, питань забезпечення безпеки життєдіяльності дитини;
• удосконалення навчально-матеріальної бази цивільного захисту дошкільного навчального закладу.

Проведення «Тижня безпеки дитини»
У розділі «Проведення Тижня безпеки дитини» зазначаються наступні заходи: 
 

• збори керівного і командно-начальницького складу ЦЗ, заслуховування доповіді спеціально призначеної особи з питань цивільного захисту про готовність до проведення «Тижня безпеки дитини»;
• урочисте відкриття «Тижня безпеки дитини»;
• організація виступів запрошених осіб (органів управління освітою, територіальних органів МНС тощо);
• проведення відкритих занять, вікторин, змагань, комбінованих естафет для дітей;
• відпрацювання дій за картками, інструкціями можливих ситуацій;
• огляд-конкурс на кращу наочну агітацію, дитячих малюнків тощо;
• перегляд театралізованих вистав; 
• проведення заходів пропагандистського характеру; 
• висвітлення ходу і результатів проведення заходів «Тижня безпеки дитини» за допомогою засобів, які маються в розпорядженні дошкільного навчального закладу.

   Особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухомої активності дошкільнят через ігри і заняття, що складають різні рівні фізичного та емоціонального навантаження.

Підсумки «Тижня безпеки дитини»
У розділі «Підсумки Тижня безпеки дитини» зазначаються наступні заходи:
 

• час та місце зборів учасників «Тижня безпеки дитини» для підведення підсумків його проведення;
• оголошення наказу завідувача дошкільного навчального закладу про підсумки проведення «Тижня безпеки дитини»;
• вручення призів, пам'ятних подарунків, сувенірів переможцям окремих етапів під час проведення заходів «Тижня безпеки дитини»;
• обговорення проведення «Тижня безпеки дитини» з керівним складом, відповідальними особами, вихователями. 

Критерії оцінки «Тижня безпеки дитини»

1. Стан організації навчального процесу з питань захисту життя і здоров'я у НС:
 

1.Планування та проведення навчально-виховної роботи з формування у дітей уявлення про можливі небезпеки техногенного і природного характеру.

2.Ознайомлення дітей під час евакуації з причинами НС, з метою усвідомлення дітьми цінності свого життя та здоров'я.

3.Проведення заходів агітаційно-пропагандистського характеру з питань НС та захисту від їх наслідків.

4.Оснащення наочними посібниками, навчально-методичними матеріалами.

2. Підготовка з ЦЗ завідувача та педагогічних працівників:
      1.Дотримання періодичності навчання завідувача та педагогічних працівників на

        курсах ЦЗ;

      2.Організація навчання з ЦЗ працівників дошкільного навчального закладу.

3.Ступінь впровадження комплексу спеціальних заходів щодо реагування на НС:
3.1. Розробка інструкції, функціональних обов'язків посадових осіб щодо безпеки у НС на підставі вивчення ймовірності природних надзвичайних ситуацій та потенційної небезпеки від прилеглих об'єктів господарської діяльності; 
3.2. Створення належних умов з цивільного захисту учасників навчально-виховного процесу :
- стан захисних споруд (сховищ), а у разі їх відсутності - обсяги робіт з дообладнання підвальних приміщень, створення умов щодо підвищення захисних властивостей приміщень на випадок НС;
- забезпечення учасників навчально-виховного процесу найпростішими засобами захисту органів дихання;
- наявність плануючих матеріалів з проведення екстреної евакуації та розрахунку на організоване виведення учасників навчально-виховного процесу у разі загрози та виникнення НС;
- організація медичного обслуговування та спроможність педпрацівників до надання першої медичної допомоги потерпілим.

4. Діяльність закладу освіти щодо створення безпечних санітарних умов для життя і здоров'я та запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

5.Виконання комплексу організаційних заходів щодо запобігання пожежі та створення умов для її гасіння.

Якість засвоєння знань, умінь, навичок щодо реагування на НС враховується під час здійснення перевірки та оцінки готовності закладу з питань реалізації державної політики у сфері цивільного захисту і оцінюється за рівнями: відповідає вимогам; обмежено відповідає вимогам; не відповідає вимогам.
  «Тиждень безпеки дитини» за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з ЦЗ та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.
   За своєю структурою тиждень має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.
У підготовчий період проводяться:
- навчальні заняття з керівним педагогічним складом та допоміжним персоналом;
- вивчається стан захисту постійного та перемінного персоналу від наслідків з прогнозованих НС;
- проводиться тренування персоналу закладу щодо дій у надзвичайних ситуаціях.
   Під час проведення Тижня організується навчально-виховна робота з дітьми з основ БЖД відповідно до навчального плану дошкільного навчального закладу та орієнтовної тематики навчання дітей з питань особистої безпеки та норм поведінки у НС.
   Цей період орієнтовно складає до 5 днів. Кожний день присвячений навчально-виховній роботі з малюками за одним із видів безпеки, на яку керівництву закладу бажано запрошувати представників відповідних служб з правоохоронної діяльності, медичної та санітарно-епідеміологічної служби, екологічної, пожежної безпеки, безпеки у надзвичайних ситуаціях.
   Крім заходів, що організуються безпосередньо вихователем, під час Тижня безпеки обов’язково створюються умови для самостійних форм дитячої діяльності.
    Вихователь-методист закладу проводить консультації з педагогічними працівниками щодо підбору різноманітного навчального матеріалу та методів роботи з малюнками з питань поведінки у надзвичайних ситуаціях.
   «Тиждень безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах проводиться в урочистій обстановці перед літніми канікулами, щоб акцентувати увагу дітей і підлітків на основи безпечної життєдіяльності. Немає нічого ціннішого і дорожчого за людське життя, а особливо, дитяче. 
   Після завершення відпрацювання заходів загального плану з підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини» у ДНЗ слід заохотити дітей, які стали переможцями в іграх, змаганнях, вікторинах, виставках малюнків тощо. Керівник закладу підготовлює інформаційний матеріал для подання в районний, міський оргкомітет та складає наказ за підсумками проведених заходів.
 

 ВИМОГИ ЗАКОНОДАВЧИХ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
 

1.Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694 -XII.

2.Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974 - XII.

3.Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000р. №1809-III.

4.Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. № 2402 - III.

5.Закон України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001р. № 2628 - III.

6.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 3 січня 1996р. № 5.

7.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003 р. № 305.

8.Наказ Міністра з надзвичайних ситуацій України «Про порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях до дій при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру» від 23 квітня 2001р. № 97.

9.Наказ начальника цивільної оборони Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 17 січня 2002 р. № 27. 

10.Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814

«Тиждень безпеки дитини» організовується і проводиться щорічно в кінці травня – на початку червня (як правило, приурочується до Міжнародного Дня захисту дітей) з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи в дошкільних закладах освіти щодо забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях відповідно до вимог:
- статті 3 Конституції України;
- статті 33,34 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000р. №1809-ІІІ;
- пункту 4.4. наказу МНС України від 23 квітня 2001 року № 97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 червня 2001 року за № 481/5672;
- пунктів 38, 39 Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814. 
Конституція України
Стаття 3 визначає:
- людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;
- права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»
Стаття 33. Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.
Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання, а також за місцем проживання за спеціально розробленою системою заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до закону.

Стаття 34. Обов’язки громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Громадяни України у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру зобов’язані:
- дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;
- вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;
- дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
 

Наказ МНС України від 23.04.2001 № 97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»
В пункті 4.4. зазначено:
- навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку повинна забезпечити мінімально достатній та необхідний рівень компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та встановлення в них елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях;
- для поліпшення якості організаційної, практичної і навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у дошкільних закладах щорічно проводиться «Тиждень безпеки дитини».
Наказ МОН України від 03.09.2009 № 814 «Про Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»
Стаття 38. Підготовка дітей в дошкільних закладах освіти проводиться у дитячих групах і в групах батьків за тематикою охорони здоров’я та життя дітей і спрямована на виховання у дітей почуття свідомого та обов’язкового виконання установлених правил і норм поведінки при спілкуванні на вулиці з однолітками та старшими за віком людьми, в місцях переходу вулиці, у місцях купання у відкритих водоймищах, як користуватися вдома газом та електричними побутовими приладами, ліфтом, іграшковими і малими дитячими транспортними засобами біля свого будинку тощо.
   У роботі з батьками наголошується на їхню особисту відповідальність за виховання у своїх дітей духовного і фізичного здоров’я як основної передумови їх щасливого майбутнього, майбутнього нашої Батьківщини - України. Духовність і мораль батьків - взірець для дітей.
   Як захід практичного закріплення у пам’яті дітей змісту сказаного і показаного протягом року вихователем та змісту варіантних дитячих ігор за тематикою охорони здоров’я і життя дітей, в дошкільному закладі освіти щорічно в кінці навчального року проводиться «Тиждень безпеки дитини».
Стаття 39. У закладах середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти тренування проводяться щорічно під час «Дня цивільного захисту» та «Тижня безпеки дитини». Керівниками комплексних об’єктових тренувань є начальники цивільного захисту об’єктів.
   Тренування можуть проводитися у складі груп об’єктів за територіально-навчальним (виробничим) принципом під керівництвом начальника цивільного захисту регіонального (місцевого) органу управління освітою.
  Тиждень безпеки дитини є завершальним етапом щорічної навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях в дошкільних закладах освіти, під час проведення якого закріплюються отримані знання про небезпеки, що трапляються або можуть виникнути на відповідній території, про їх причини, наслідки, про безпечне перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки під час надзвичайних ситуацій.
    Тиждень безпеки дитини за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з цивільного захисту та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ «Тижня безпеки дитини» включає:
 

• Заняття з працівниками ДНЗ за тематикою безпеки життєдіяльності та охорони життя і здоров’я.
• Підготовка пакета робочих документів (методичних розробок, тематичних пам’яток, дидактичних ігор з ЦЗ та БЖД (див. Додаток № 5).
• Перевірка стану засобів пожежогасіння, евакуаційних електроприладів, наявності інструкцій з техніки безпеки на робочих місцях та їх відповідності вимогам нормативних документів.
• Виставка спеціальних та найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання: протигазів, респіраторів, марлевих пов’язок, протипилових масок з тканини тощо.
• Тематичний конкурс-огляд на кращі дитячі малюнки, вироби. 

 Орієнтовне календарне планування
1 день «Дитина та інші люди».

Ранок. Дидактична гра «Свої-чужі».
Мета: дати уявлення дітям про те, що є чужі і свої люди, учити поводитися з ними. Виховувати культуру поведінки серед людей.
Заняття. Гра-драматизація «Добро-зло».
Мета: сформувати уявлення дітей про те, що деякі дорослі можуть бути небезпечними, що приємна зовнішність може бути оманливою. Уміння дитини сказати «Ні» іншим дітям, які хочуть втягти її в небезпечну ситуацію. Виховувати обережність у поведінці з іншими.
Прогулянка І. Екскурсія до лялькового театру.
ІІ половина дня. Етюди з психогімнастики. Робота практичного психолога.
Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра «Сім’я».
Мета: учити дітей правильній поведінці вдома, коли є батьки і коли їх немає; не заходити в під’їзд одному; не говорити по телефону про те, що батьків вдома немає.
Використовуючи сюжет казки «Вовк і семеро козенят», виховувати обачність у своїх вчинках.
Вечір. Настільні ігри за сюжетами казок відповідно теми.

 2 день «Дитина і природа».
Ранок. Дидактична гра «Стихійні лиха».
Мета: надати дітям уявлення про небезпечні геологічні, гідрологічні явища та познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих. Формувати свідому, правильну поведінку, вміння надати першу допомогу. Розгляд ілюстрації про повені, землетрус.
Заняття. Екскурсія в природу.
Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища. Пояснити, як погіршення екологічних умов відображається на людині і живій природі. Розповісти, що небезпечними для здоров’я стали джерела питної води з колодязя, річки, водопроводу; не слід пити таку воду без попереднього очищення. Виховати уміння правильно користуватися природними ресурсами.
Створення ігрових ситуацій спортивного характеру: «Переберись з купини на купину», «Мавпочки», «Хто далі закине шнур».
ІІ половина дня. Музична розвага «В гостях у знахарки» (екологічна вистава).
Мета: дати уявлення дітям, що є рослини корисні і небезпечні; гриби їстівні і неїстівні, учити розрізняти їх у природному оточенні, правильно поводитись з ними та надавати першу допомогу у випадках отруєння. Виховувати любов до рідної природи, бережне відношення до її дарів, та чуйне ставлення один до одного.
Прогулянка ІІ. Праця дітей на грядці.
Ігри: «Картопля – капуста», «Їстівне, неїстівне», «Чия команда швидше збереться».
Вечір. Гра-моделювання «Землетрус».
Мета: дати дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, про можливі наслідки землетрусу.
Учити правилам поведінки під час землетрусу. Виховувати взаємовиручку та взаємодопомогу.

 3 день «Предметний світ».
Ранок. Розповідь-бесіда «Що шкідливо».
Мета: формування уявлення про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров’я та життя людини. Учити правилам поведінки під час використання термометра, розуміти небезпечність для життя ртуті у термометрі. Виховувати обережність поведінки дітей у побуті.
Заняття-гра «Допоможи собі сам».
Мета: учити дітей правильно реагувати на випадок аварії на підприємстві, у транспорті, під час руйнування, будівель, гребель, дамб тощо. Формувати уміння правильно поводитись під час надзвичайних ситуацій, вміти знайти правильний вихід із них та надавати посильну допомогу іншим. Виховувати любов і турботу до інших.
ІІ половина дня. Дидактична гра «Аварія».
Мета: учити дітей використовувати найпростіші засоби індивідуального захисту (марлеві пов’язки, хустинки, рушники тощо) і в найкоротший термін покинути зону зараження. Виховувати спритність, сміливість.
Прогулянка І. Естафета – гра:
1. Гра «Автомобілі».
2. Гра «Пожежники».
3. Гра «Перша допомога».
4. Гра «Швидка допомога».
Прогулянка ІІ. Спостереження за промисловими об’єктами, що забруднюють навколишнє середовище.
Мета: учити дітей правильно розуміти шкідливість для здоров’я людини викидів об’єктів, що знаходяться поряд. Виховувати негативне ставлення до джерел забруднення оточуючого середовища.
Вечір. Конкурс малюнків на тему «Заняття вдома».
Мета: учити дітей правильно поводитись з електроприладами та побутовою технікою. Розвивати творчість, уяву, виховувати позитивне ставлення до заборони старших.

 4 день «День здоров’я».
Ранок. Бесіда з дітьми «Що таке здоров’я?».
Мета: дати можливість дітям зрозуміти, що здоров’я - це одна з головних цінностей життя. Формувати у дітей бажання бути сильними, бадьорими, енергійними; думати про своє здоров’я.
Дидактична гра «Мама захворіла».
Мета: учити дітей правильній поведінці при хворобі інших, уміти викликати швидку допомогу по телефону, не вживати ліків хворого. Виховувати турботу про рідних, бажання надавати посильну допомогу.
Прогулянка І. Спортивна розвага «Ми весела дітвора».
Мета: учити дітей бігати, не стомлюючись, їздити на велосипеді, метати в ціль; звертати увагу дітей на самопочуття, внутрішнє відчуття, потребу свіжого повітря, чистоти. Розвивати почуття власної гідності, бажання самовдосконалюватись. Виховувати у дітей уміння поводитися під час масових заходів, бережне ставлення до свого здоров’я. 
ІІ половина дня. Засідання клубу «Малятко-здоров’ятко».
Мета: учити дітей надавати собі та іншим першу допомогу при травмі, опіках, обмороженні, отруєннях тощо. Формувати спостережливість до стану свого власного тіла, організму в цілому. Виховувати бажання бути здоровим.
Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра «Лікарня».
Мета: учити дітей надавати першу допомогу травмованому організму внаслідок пожежі, дорожньо-транспортної аварії, радіації тощо, правилам поведінки у лікарні. Розвивати зосередженість, стислість висловлювань. Виховувати правила культури поведінки, розуміння необхідності у лікуванні та наданні допомоги хворому організму.
Вечір. Гра-драматизація казки «Лікар Айболить».
Мета: учити дітей утримувати в чистоті частини свого тіла, захищати їх від забруднення чинниками природного та техногенного характеру, розуміти значення вислову: «У здоровому тілі - здоровий дух». Виховувати любов до здорового способу життя, пояснюючи їм у доступній формі про значення попередження захворювань, різних видів загартування, коригуючої гімнастики, масажу.

 5 день «Захисти себе сам».
Ранок. Бесіда «Засоби масової інформації» (радіо, телевізор).
Мета: нагадати дітям про роль засобів масової інформації; учити правилам поведінки під час екстремальних повідомлень. Гра «Що ми почули?»
Заняття. Сигнал «Увага всім!»
Мета: формувати у дітей поняття про причини подання сигналу (випадок аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та ін.). Ознайомити з діями при цьому сповіщальному сигналі. Вчити діяти швидко і правильно. Виховувати уважність, організованість, дисциплінованість.
Прогулянка І. Екскурсія-огляд сховища
Мета: ознайомити дітей з приміщенням сховища та його призначенням. Формувати у дітей правила поведінки під час перебування у сховищі. Виховувати дисциплінованість, організованість, взаємодопомогу.
ІІ половина дня. Сюжетно-рольова гра «Що потрібно зробити?».
Мета: учити дітей правильно реагувати на сповіщальний сигнал, якщо він застав їх вдома. Виховувати турботливе ставлення до ближнього, вміння діяти без паніки в екстремальних ситуаціях.
Прогулянка ІІ. Спортивні ігри.
1.Гра «Тривога».
2. Рольова гра «Рятувальники».
Вечір. Бесіда з батьками «Поведінка під час надзвичайних ситуацій» з використанням підготовлених матеріалів та наочної агітації реагування на сповіщальний сигнал «Увага всім!»

1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

  Під час проведення «Тижня безпеки дитини» можна відстежити реальну готовність учасників навчально-виховного процесу до дій в умовах надзвичайної ситуації. Слід пам'ятати, що проведення такого заходу не є суворо регламентованим за формою та змістом. Головна його мета - практично закріпити у пам'яті дітей зміст сказаного та показаного педагогом упродовж навчального року. Тому кожен дошкільний навчальний заклад самостійно розробляє план та тематику його проведення.
  Традиційно «Тиждень безпеки дитини» проводиться у квітні-травні місяці. Але підготовку до його проведення слід розпочинати за місяць наперед. Такий запас часу дозволить адміністрації ДНЗ узгодити всі організаційні питання з відповідними службами.
   За своєю структурою «Тиждень безпеки дитини» має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.

 Завдання підготовчого періоду:
- підготовка документації щодо проведення «Тижня безпеки дитини»;
- навчальні заняття з керівним, педагогічним складом та обслуговуючим персоналом;
- вивчення стану захисту вихованців та персоналу закладу від наслідків з прогнозованих НС ;
- тренування персоналу закладу щодо дій у НС;
Робота проводиться у двох напрямках:
- робота з персоналом;
- робота з дітьми.
   У наказі про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини» слід чітко визначити мету, завдання, час і місце проведення заходу та призначити відповідальних осіб за його проведення. На основі наказу відповідальний працівник з питань надзвичайних ситуацій закладу розробляє План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини». Особлива увага звертається на виконання вимог техніки безпеки для всіх учасників «Тижня безпеки дитини» під час практичного відпрацювання заходів. Усі заходи, включені до Плану повинні бути спрямовані на поліпшення якості навчально-виховного процесу в питанні формування у кожної дитини активної позиції щодо власної безпеки. 
   Розробка та реалізація плану підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини» залежить від місцевих умов, природно-техногенних особливостей місцевості і рівня педагогічної роботи навчального закладу, професійного досвіду, творчих здібностей педагогічних працівників та підготовленості дітей.
В загальну частину плану «Тижня безпеки дитини», як правило, включаються: 
- відкриті заняття, вікторини, змагання, комбіновані естафети для дітей, відпрацювання дій за інструкціями можливих ситуацій;
- огляди-конкурси на кращу наочну агітацію;
 

• перегляд театралізованих вистав;
• тематичний конкурс-огляд на кращі дитячі малюнки, плакати, вироби;
• робота з батьками;
• проведення заходів пропагандистського характеру;
• перелік робіт щодо вдосконалення матеріальної бази з цивільного захисту дітей і персоналу;
• підтримка санітарних умов та пожежної безпеки;
• підведення підсумків «Тижня безпеки дитини».

   План проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільному закладі узгоджується з відповідним органом управління освіти. На підставі даного плану вихователі складають календарні плани навчально-виховної роботи з дітьми для кожної вікової групи, з визначенням необхідних умов та засобів, що використовуються, форм і методів проведення заходів, які затверджуються начальником цивільного захисту – керівником дошкільного навчального закладу. Такий підхід до планування «Тижня безпеки дитини» дозволяє максимально враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості кожної дитини та рівень фахової підготовки педагога. 
  В дошкільному закладі, зокрема, особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухової активності дошкільнят через ігри та заняття, що складають різні рівні фізичного та емоційного навантаження.

  Під час проведення «Тижня безпеки дитини» традиційні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ змагального характеру, ігри-драматизації з музичним супроводом тощо).
   Поряд з сюжетно-рольовими іграми, де діти вчаться орієнтуватися у світі природи, техніки, людей значне місце займають дидактичні ігри, що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігровий характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю та привабливістю та постановлених завдань.
  Педагоги вчать дітей знаходити істину шляхом запрошення їх до обговорення та направленими питаннями підводять до відповіді.
   Велику зацікавленість викликає у дітей взаємне відвідування у групах занять, вікторин, змагань, виступів самодіяльних акторів, виставок дитячих робіт.
  Педагог за допомогою вірного підбору методів і прийомів керує дитячою діяльністю, поглиблює позитивні взаємовідношення дітей, розвиває чуйність, милосердя, гуманне ставлення до людини, збагачує емоційні враження під час відпрацювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
  Практика свідчить, що екстремальна поведінка людей у більшості випадків визначається фізіологічно нормальним явищем жаху. Він сприяє екстремальній мобілізації фізичної та психічної напруги, яка необхідна для самозбереження. Але при плануванні занять з дітьми педагогічним працівникам слід додатково враховувати «вікові» жахи, які властиві дошкільнятам та дітям молодшого шкільного віку і базуються на високій емоційності, малому досвіду життя і великій уяві.
   Обережна корекція емоційної готовності дитини до реакції жаху відбувається за умови активного збагачення знань дитини про предмети, явища природи, світу людей і їх взаємовідношень, формування звички до ситуацій, в яких вони можуть виникнути. Коли ситуація не містить в собі елементів несподіванки, тоді незрозумілих явищ, які лякають дитину стане менше.
   Крім заходів, які організовуються безпосередньо педагогами, під час проведення «Тижня безпеки дитини» обов'язково створюються умови для самостійних форм дитячої творчості.
   Під час проведення заходу, як правило, практично відпрацьовується проведення евакуації учасників навчально-виховного процесу при загрозі та виникненні НС, дії по сигналу «Увага всім», а саме:
 

• порядок отримання начальником цивільного захисту закладу інформації про загрозу чи виникнення НС;
• порядок доведення її до працівників;
• порядок надання інформації у відповідні служби ЦЗ міста (району);
• порядок підготовки дітей до евакуації;
• порядок проведення евакуації;
• порядок розміщення дітей після евакуації;
• порядок надання інформації батькам про місцезнаходження дітей;
• дії невоєнізованих формувань.

  Закінчується проведення «Тижня безпеки дитини» підведенням підсумків. Завідувач дошкільного навчального закладу на основі особистих спостережень за діями учасників навчально-виховного процесу підводить підсумки повноти та якості виконання заходів «Тижня безпеки дитини», дає оцінку роботи педагогічних працівників, оцінює дії дітей.
  За результатами підсумків завідувач видає наказ, який оголошує на підведенні підсумків «Тижня безпеки дитини».
   За результатами проведення «Тижня безпеки дитини» завідувачем розробляються заходи з усунення виявлених недоліків.

 4. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»
1. Тематичні заняття:
а) з основ безпеки життєдіяльності;

б) інтегровані (основи безпеки життя та здоров'я + розвиток мови, малювання, фізична культура);
в) комбіновані (малювання на тему безпеки життєдіяльності, читання художньої літератури відповідної тематики та ін.).
2. Ігри з елементами безпеки життєдіяльності:
- дидактичні;
- сюжетні;
- театралізовані;
- конструктивно-будівельні;
- рухливі.
3.Розваги.

4.Конкурси, естафети, змагання (які сприяють відпрацюванню стереотипів можливої поведінки в екстремальних умовах).

5.Екскурсії, прогулянки.

6.Читання творів художньої дитячої літератури відповідної тематики.

1. Моделювання правильної поведінки, аналіз небезпечних ситуацій.

9.Пошуково-дослідницька робота.

10.Перегляд фільмів, діафільмів, використання аудіо-, відеозаписів і технічних засобів навчання.

11.Індивідуальна робота з дітьми.

 12. Робота з батьками. 
 13. Зустріч з фахівцями служб охорони здоров’я, ДАІ, МНС, Навчально -   методичного центру ЦЗ та БЖД.
 

Форми та види навчально-виховної роботи щодо безпеки життєдіяльності
дітей дошкільного віку у дитячому навчальному закладі.
 

 РОБОТА З БАТЬКАМИ

Тематика лекцій для батьків
1.Зробимо свою квартиру безпечною для дітей.
2.Вчимо дитину спілкуватися (дитина сама вдома, контакти з незнайомими). 

3.Здоров’я вашої дитини (режим дня, культурно-гігієнічні, оздоровчо - загартувальні заходи, харчування, фізичний і психічний розвиток).

4.Родинні ігри (організація ігрової діяльності вдома).

5.Організація і проведення відпочинку з дітьми (безпека відпочинку біля водойм, у лісі, спілкування з природою з користю для розуму і без шкоди для здоров’я і навколишнього середовища).

6.Азбука безпеки (правила поводження на проїжджій частині).

Тематика бесід та консультацій для батьків
1.Отруйні рослини (отруйні рослини нашої місцевості; перша допомога при отруєнні грибами, ягодами, рослинами).

2.Відпочинок влітку (правила відпочинку з дітьми біля водойм; перша допомога при сонячному (тепловому) ударі та опіках).

3.Особливості харчування дитини (фізіологічні особливості дитини дошкільного віку; раціональне та збалансоване харчування; культура харчування; культурно-гігієнічні навички дітей).

4.Дитячий дорожньо-транспортний травматизм (статистичні дані; умови запобігання).

5.Улюблені дитячі справи (ігри; перегляд телепередач; рухова діяльність).

6.Що необхідно знати дитині про правила поведінки на дорозі та в транспорті (вулиця; транспортні засоби; правила користування ними). 

7.Як вберегти дитину від вогню.

8.Правила гасіння пожежі.

9.Навчання дітей правил пожежної безпеки – загальне завдання дитячого садка і сім’ї.

10.Консультація із працівниками пожежної охорони «Як врятувати дитину від біди».
11.Правила пожежної безпеки при влаштуванні новорічної ялинки.

12.Вогонь – не гра.

13.Як навчити дітей правил пожежної безпеки.

14.Що необхідно робити у випадку пожежі в квартирі.

Орієнтовна тематика батьківських зборів
1.Як і коли Ви навчаєте свою дитину правильному поводженню в довкіллі.

2.Роль батьків у формуванні у дітей початкових знань про пожежну безпеку та 3.дотримання відповідних правил.

4.Чи можете Ви вважати себе взірцем для дитини в дотриманні правил безпечної поведінки?

5.Як поставити перепони агресії з екрану?

6.Як створити безпечні умови перебування дитини вдома?

7.Як зробити відпочинок вашої родини корисним та безпечним?

8.Протипожежні знання – в кожну сім’ю.

Анкета для педагогів та батьків
1.З якого віку дитину можна відпускати саму пересуватися по місту, на транспорті?

2.и порушуєте Ви правила дорожнього руху?

3.Чи віддасте грабіжникові свій гаманець із заробітною платою за його вимогою, чи будете протидіяти?

Анкета для батьків
1.Чи залишаєте Ви свою дитину саму вдома?

2.Чи дозволяєте Ви їй гуляти самій у дворі?

3.Чи дозволяєте Ви дитині підходити до телефону?

4.Чи дозволяєте Ви відчиняти дитині вхідні двері?

5.До кого дитина може звернутися за допомогою, Чи знає вона телефони родичів,

сусідів?

6Чи дозволяєте Ви дитині запалювати газ, вмикати електроприлади і апаратуру?

7.Чи вчите Ви свою дитину правильно поводитися в складних і несподіваних ситуаціях?

8.Що найбільше тривожить Вас? Що, на Вашу думку, є найбільш небезпечним для Вашої дитини?

9.Чи відверта з Вами дитина? Чи довіряє вона Вам?
10.Чи завжди Ви переходите дорогу на зелене світло світлофора?

11.З якої сторони Ви обходите автобус?

12.У яку сторону Ви дивитеся, перш ніж почати переходити вулицю?

13.Як часто Ви використовуєте «острівок безпеки»

14.Як часто Ви порушуєте правила руху?

15Чи знає Ваша дитина, що таке «зебра»?

16.Які методи використовуєте Ви, щоб пояснити своїй дитині, де дозволяється гратися малюкам?

Матеріали до проведення круглого столу для батьків (диспутів):
1.Хто і що створює безпеку дитини в оточуючому середовищі?

2.Який спосіб життя дитини можна вважати здоровим?

3.Яку роль відіграють батьки та дорослі члени родини в організації безпечної 4.життєдіяльності дитини-дошкільника?
5.Як навчити дитину бачити та аналізувати небезпечні ситуації?

6.Як діє людина в екстремальних ситуаціях – свідомо чи інстинктивно?

Доцільно організувати:
- Усний журнал для батьків «Сам вдома»

- Спільна розвага з дітьми «Школа безпеки»

 Наочна інформація: 
1.«Не залишайте дітей одних»
2.«Укуси тварин (собак, комах)»
3.«Отруйні рослини»
4.«Будьте обережні – отруйні гриби!»

Діагностичне анкетування вихователів на тему

« Безпека життєдіяльності дітей дошкільного віку»
1.Прізвище, ім’я, по-батькові. Вік.

2.Педагогічний стаж.

3.Яким видам діяльності та формам роботи з дітьми віддаєте перевагу.

4.Оцініть свої знання правил поведінки: в загальних місцях, на вулиці, на воді та під час стихійних лих (%).

5.Які свої наробки щодо безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку ви можете запропонувати колегам?

6.У яких видах роботи щодо безпеки життєдіяльності дітей потрібна допомога? Що викликає труднощі?
7.Які консультації, яку допомогу хотіли би отримати з питань безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку?

 5.ПСИХОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ З ДІТЬМИ БЕСІДИ ЩОДО ЗАГРОЗЛИВИХ СИТУАЦІЙ
  В останні десятиліття психологи опрацювали дуже важливу тему. А саме, вони виділили типи традиційних висловлювань – справжніх перешкод на шляху до активного слухання дитини. Це в подальшому може призвести до неадекватного сприйняття небезпечної ситуації, спотворення образу небезпеки, неадекватного прийняття рішення в разі загрози, нівелювання особистості дитини, невизнання права на помилки. І все це через оцінки дорослими минулого досвіду потрапляння в небезпечні ситуації.
   У такому разі доцільно ознайомитися з цими типами автоматичних відповідей дорослих, а також з тим, що чують у них діти.
  Накази, команди: «Зараз же перестань плакати!», «Замовкни!», «Щоб я більше не бачив!», «Не видумуй!», «Ану зараз же відповідай, що трапилось!».

   У таких категоричних фразах дитина чує небажання дорослих розібратися в проблемі. Подібні слова викликають почуття безправ’я, покинутості в біді. У відповідь діти бурчать, ображаються, виявляють впертість та супротив.
2. Попередження, застереження, погрози: «Якщо не перестанеш плакати, візьму ремінь!», «Дивись, якби не стало гірше!».
  Погрози не мають сенсу, якщо у дитини неприємне переживання, стрес. Вони лише заганяють її в глухий кут. Тим більше, що при частому повторенні діти до них звикають і перестають на них реагувати.
3.Читання моралі, повчання, проповіді: «Ти повинен був вести себе як гідна людина», «Кожна людина зобов’язана допомогти в такій ситуації», «Ти мусиш поважати дорослих».
  Зазвичай діти з таких фраз не дізнаються нічого нового. Вони відчувають тиск зовнішнього авторитету, вину, нудьгу.
  Чи значить це, що з дітьми не слід вести бесіду про моральні норми, правила поведінки? Зовсім ні. Однак це слід робити лише в спокійні хвилини, а не в стресових умовах. У даній ситуації це виглядає як «підливання олії в вогонь».
4. Поради, готові рішення: «Я б на твоєму місці зробив би те й те», «По-моєму, треба піти вибачитись», «Коли я був на твоєму місці…».
   Кожного разу, коли ми щось радимо дитині, ми ніби повідомляємо їй, що вона ще недостатньо доросла і недосвідчена, а дорослі розумніші за неї, все знають наперед. Така позиція дратує дітей, а головне не залишає бажання розповісти про те, що сталося. Часто діти самі приходять до того, що ми їм намагалися порадити. Але їм самим слід прийняти рішення – це їх шлях до самостійності. Важливо дати дітям таку можливість, хоча це складніше, ніж дати пораду. 
5. Докази, логічні докази, нотації, «лекції» : «Скільки разів тобі говорили», «Без кінця відволікаєшся, от і робиш помилки», «Пора б уже знати».
   У кращому випадку діти перестають чути дорослих, виникає, так звана «психологічна глухота» або «смисловий бар’єр». 
6. Критика, догани, обвинувачення: «Завжди ти!», «Дарма на тебе понадіялися», «Знову все зробив не так!». 
   Подібні фрази викликають у дитини або активний захист: відповідну агресію, розлючення, заперечення; або розчарування, пригніченість, засмучення, формується низька самооцінка, вона думає, що погана, безнадійна, не вольова, невдаха. Це може призвести до того, що дитина, опиняючись у небезпечній ситуації, буде схильна виявляти у діях невиправданий ризик, «геройство».
  Що може врятувати становище? Головний шлях: намагання звертати увагу не лише на негативні, але й на позитивні сторони поведінки.
7. Похвала: «Молодець, ти у нас просто герой!», «Ти у нас самий сміливий!», «Ти такий хоробрий, будь - які гори здолаєш».
   Важливо зрозуміти тонку межу між похвалою і заохоченням. У похвалі завжди є елемент оцінки. Дитина незабаром починає розуміти, що там, де похвала, там буде і догана. Також вона може стати залежною від похвали, чекати на неї, шукати її. Краще на успіхи чи вірну поведінку дитини реагувати, використовуючи займенники «я», «мені», замість «ти». Наприклад, «я радий», «мені сподобалось».
8. Обзивання, висміювання: «Ну ти дубина!», «Плакса-вакса!», «Незграба».
   Це найкращий спосіб відштовхнути від себе дитину. Як правило, в таких випадках діти ображаються й захищаються, втрачаючи довіру до лідера, авторитета батьків. 
9. Інтерпретації: «Я знаю, це все через те, що…», «Я все ж бачу, що ти мене обманюєш», «Я бачу тебе наскрізь!».
  Такий тип реакції на підозру, що дитині загрожувала небезпека, викликає бажання вийти з контакту, в той час, як дорослому потрібна інформація.
   Розпитування, розслідування: «Ні, ти все таки розкажи, що сталося», «Чому ти мовчиш?», «Що ж все-таки трапилось? Я все одно дізнаюсь».

  Утриматись від питань у розмові важко. І все ж треба намагатись, замінити питальні речення на стверджувальні. Питання відчувається, як холодна допитливість, ствердження – як розуміння й участь. 
  Співчуття на словах, умовляння, заспокоєння: «Заспокойся», «Не звертай уваги», «Перемелеться, мука буде».

  Ці фрази відображають зневаження до проблем, заперечення, знецінення переживання. Інколи краще просто помовчати, обнімаючи дитину.
   Жарти, втеча від розмови: «Відійди!», «Не до тебе!», «Завжди ти зі своїми скаргами». Почуття гумору нівелює проблему, але залишає її зміст.

   Ознайомившись з довгим списком невдалих висловлювань, виникає питання «Так не можна реагувати і так не можна, а як можна?».
  І тут постає необхідність оволодіння навичками активного слухання в тренінгах, з використанням спеціальної літератури. Цей спосіб проведення бесіди донедавна був незвичним для нашої культури, але все більше завойовує популярність, оскільки дає відчутні результати. А саме:
1. Зникає або сильно послаблюється негативне переживання дитини після небезпечних подій як мінімум на 60%.
2. Дитина, впевнюючись, що дорослий слухає, починає розвивати тему розмови, підвищуючи значиму для дорослого інформативність бесіди, зокрема про зміст небезпеки, поведінку дитини, її вчинки.
3. Дитина сама просувається у вирішенні проблеми, створюючи об’єктивний образ небезпеки і моделюючи конструктивне рішення.
   Формуючи під час проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільників особистісні цінності, ми перевіряємо їх уміння з допомогою дорослих вирізнити певні сторони дійсності, поєднувати їх з позитивними переживаннями; включаємо в цей зв’язок позитивний образ “Я” з метою продукування особистісного смислу фрагменту життя; заохочуємо дітей докласти вольових зусиль заради об’єктивації морального вчинку, використовуємо «емоційну корекцію»; створюємо в дошкільників своєрідне емоційне передчуття та передбачення ймовірних наслідків надзвичайних ситуацій. Завдяки їм здійснюється мотиваційно-смислова регуляція моральної поведінки дітей, формуються основи здорового способу життя. 
  Саме дошкільні навчальні заклади є першочерговими та базовими у процесі створення у дітей на все життя стереотипу здорового способу життя, формування індивідуального та громадського здоров’я. А сприяє цьому в значній мірі своєчасно та якісно підготовлений і проведений такий захід, як «Тиждень безпеки дитини».